Девід Юм (1711-1776) був шотландським філософом і одним із провідних представників емпіризму в історії філософії. Основні ідеї в його філософії включають:
Емпіризм і досвід: Юм вважав, що джерелом нашого знання є лише досвід, отриманий через сприйняття і спостереження. Він відкидав ідею апріорних ідей або інтуїтивного розуміння і стверджував, що всі наші знання базуються на враженнях, отриманих від внутрішнього та зовнішнього світу.
Асоціація ідеї: Юм розглядав психологічний процес асоціації як механізм, за допомогою якого ми формуємо уявлення та розуміння світу. Він виділяв три основних види асоціацій: подібність, контигвітет (часовий або просторовий зв'язок) і причинну зв'язок.
Критика причинності: Юм висловив сумнів у нашій здатності обґрунтовано стверджувати причинні зв'язки на основі досвіду. Він вважав, що ми можемо спостерігати послідовність подій, але не можемо бути впевненими в тому, що одна подія завжди призводитиме до іншої.
Мораль і справедливість: У своїй моральній філософії, Юм розвинув концепцію відчуття симпатії, за якою моральність виникає з емоційної реакції на дії інших людей. Він вважав, що моральні принципи базуються на загальних почуттях симпатії і емпатії.
Скептицизм і агностицизм: Юм висловлював сумнів щодо можливості досягти абсолютної істини в філософії. Він був скептичним щодо наукового методу і доводив, що наше знання є обмеженим і призначеним для практичних цілей.
Юмова філософія значно вплинула на розвиток сучасної епістемології, моралі та метафізики. Він викликав багато дискусій і спробував переосмислити багато традиційних філософських понять. Юм залишив значний слід в історії філософської думки, і його роботи і дослідження досі актуальні для філософських дебатів.